Інна Осипенко-Радомська – легендарна веслувальниця, яка виступала на п’яти Олімпійських іграх

Важкий фініш

Інна Володимирівна Осипенко-Радомська (народилася 20 вересня 1982, с. Новорайськ, Бериславський район, Херсонська область) — українська веслувальниця на байдарках, чемпіонка Олімпійських ігор в Пекіні, срібна медалістка на Олімпійських іграх у Лондоні у веслуванні на байдарці-одиночці (дистанція 500 і 200 метрів) та бронзова медалістка Олімпійських ігор в Афінах у складі жіночої четвірки, чемпіонка світу в Познані (Польща) К1 500 метрів. Заслужений майстер спорту. Експертною комісією Національного Олімпійського комітету її було вибрано найкращою спортсменкою 2010 року в Україні. Ще з мріяла бути саме веслувальницею. Напевно, через те, що на березі річки в їхньому селі була відома в СРСР база з веслування.

Спортивні досягнення:

Інна Осипенко-Радомська виступала за товариства «Україна» — «Динамо» (Київська область). Довгий час була ученицею Київської обласної школи вищої спортивної майстерності.  Перший тренер — Віктор Худоба, а останнім часом -  Дмитро Радомський, який і став в подальшому, її чоловіком. Дебют її відбувся в 2000 році в австралійському Сіднеї, але завойованих нагород не було. На Олімпійських іграх 2004 року в Афінах Осипенко-Радомська виграла бронзу у складі української жіночої команди-четвірки на байдарці. На літніх Олімпійських іграх в Пекіні у 2008 році вона стала чемпіонкою на одиночній байдарці показавши у фінальному заїзді час 1:50,673, випередивши при цьому італійку Жозефу Ідем (1:50,677) усього лише на 4 тисячні секунди. Третьою стала Катрін Вагнер-Августін (1:51.022). Ще після Олімпіади-2008 в Пекіні вона вже збиралась стати тренером. Але невдовзі вирішила продовжити свою спортивну кар'єру. Щоб регулярно перемагати на найважливіших стартах, треба діяти за принципом «через не можу». Якщо ж трапляються поразки, використовую їх, як урок для наступних змагань. На Олімпійських іграх 2012 року в Лондоні Осипенко-Радомська виграла дві срібні нагороди в одиночних змаганнях на дистанціях 500 і 200 метрів. Була неодноразовою чемпіонкою та призеркою чемпіонатів світу та Європи, різноманітних турнірв та змагань.

Але в 2014 році вона вирішила виступати за Азербайджан. Цей крок, за її словами, незважаючи на власний патріотизм, був справжнім криком душі. Ситуація була такою, що з 1-го січня 2014 року не отримали фінансування. Мова йшла про гроші на підготовку до змагань. Оскільки цей вид спорту циклічний, він завжди потребує підготовки. Не отримали жодної копійки й на харчування. Міністерство нічого не дало, там пояснили, що грошей немає, оскільки у країні важка ситуація. На Олімпіаді в Ріо-де-Жанейро на дистанції в 200 метрів Інна Осипенко-Радомська стала «бронзовим» призером. Але тепер ця медаль пішла до командного заліку Азербайджану.

 Як розповідала легенда спорту, що веслування - це важка спортивна робота. Зусилля на виконання одного маху веслами складає 30-40 кг, а за тренування їх доводиться робити щонайменше 1000. Недарма за одне заняття втрачається до 3 кг ваги. Після тренування вона завжди дуже голодна, тому можна їсти все. Зрозуміло, що вживала переважно легкі страви. Тобто те, на що організму не треба витрачати багато сил (на засвоювання їжі). Вранці, зазвичай, вівсяна каша. Взагалі в  меню завжди є курага, ізюм тощо. Тобто те, що швидко відновлює організм після виснажливих навантажень. А ще у період підготовки я обов'язково відпочиває  удень. В Інни - незвичайна сім'я. Йдеться не лише про те, що її чоловік теж спортсмен, а заодно і тренер чемпіонки. Справа в тому, що за згодою сторін, в родині Інни побутом займається чоловік, а вона здобуває нагороди. Інна любить гарно одягатися. Мріяла, що коли завершить кар'єру, забуде про спортивний одяг і носитиме підбори.

Державні нагороди:

Орден «За заслуги» II ст. (15 серпня 2012) — за досягнення високих спортивних результатів на ХХХ літніх Олімпійських іграх у Лондоні, виявлені самовідданість та волю до перемоги, піднесення міжнародного авторитету України

Орден «За заслуги» III ст. (4 вересня 2008) — за досягнення високих спортивних результатів на XXIX літніх Олімпійських іграх в Пекіні (Китайська Народна Республіка), виявлені мужність, самовідданість та волю до перемоги, піднесення міжнародного авторитету України.

Орден княгині Ольги III ст. (18 вересня 2004) — за досягнення значних спортивних результатів на XXVIII літніх Олімпійських іграх в Афінах, піднесення міжнародного авторитету України.